Основні дати життя і діяльності академіка П.А. Тутковського

17 лютого (1 березня за н.с.) 1858

Народився у м. Липовець Київської губернії (тепер районний центр у Вінницькій області України).

1877

Закінчив зі срібною медаллю 1-у Житомирську класичну гімназію і вступив на природничий факультет Київського Університету св. Володимира.

1877-1882

Студент природничого факультету Київського Університету, найбільше захоплюється вивченням хімії, мінералогії та геології, багато працює у лабораторіях. Зі своїм вчителем проф. К.М. Феофілактовим здійснює геологічні екскурсії в околиці Києва, поступово набуваючи навиків дослідника.

1878

Виключений на рік із числа студентів за участь у студентському заколоті.

1880

Видає літографований переклад з німецької мови посібника К. Науманна «Описательная минералогия», що був дуже корисним для студентів за повної відсутності підручників з мінералогії російською мовою.

1881

Публікує самостійну роботу з кристалографії «К вопросу о соотношении чисел элементов ограничения кристаллических форм».

1882

Після закінчення університету на безоплатній основі працює в технічній лабораторії університету, виконуючи хімічні аналізи, зокрема каоліну з с. Полошек, Глухівського повіту Чернігівської губернії. Співпрацює з Київським відділенням російського технічного товариства.

1883

Обраний стипендіатом фізико-математичного факультету для підготовки до професури по кафедрі мінералогії та геології. Стає членом Київського товариства природознавців. Отримує звання учителя гімназії з природничих наук.

1884 -1895

Працює у Київському університеті на посаді консерватора мінералогічного та геологічного Кабінету, на яку призначений з ініціативи проф. К.М. Феофілактова. Проводить кристалографічні і петрографічні дослідження, зокрема перші мікроскопічні вивчення гранітів і пісковиків Київщини.

На кошти Київського товариства природознавців проводить геологічні дослідження в тодішніх Волинській, Гродненській, Мінській, Катеринославській, Київській, Подільській, Таврійській і Херсонській губерніях. Поєднує ці дослідження з географічними, етнографічними, краєзнавчими спостереженнями.

Вперше у Російській імперії розробив і запропонував мікропалеонтологічний метод дослідження морських осадових відкладів. Особливу увагу приділяв вивченню форамініфер, зібрав великий матеріал по території України, налагодив зв'язки з мікропалеонтологами світу, обмінювався працями і колекціями. Водночас вивчав підземні води України, зокрема, і можливості забезпечення міст водою з артезіанських джерел.

1886

Обраний дійсним членом Петербурзького мінералогічного товариства.

1888

Обраний членом Бельгійського товариства геології, гідрогеології і палеонтології.

1889

Обраний почесним членом товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті.

1889

За праці в галузі мінералогії і геології отримав нагороду від Київського університету – золоту медаль ім. проф. Рахманінова.

1895

Розрахував приблизну глибину залягання артезіанського горизонту в Києві, а у спеціальній доповідній записці, поданій 1895 р. до Київського товариства водопостачання, поряд із проектом сверд¬ловин на воду з глибоких горизонтів, запропонував план спорудження київського водогону, завдяки чому Київ став одним із перших європейських міст, що постачався артезіанською водою.

1893-1895

Важливим підсумком першого етапу краєзнавчих досліджень П.А. Тутковського стало видання двотомника нарисів „Юго-Западный край”, в яких яскраво поєднався талант краєзнавця, науковця і публіциста.

1896–1913

Викладає природознавство, географію та фізику у гімназіях та кадетському корпусі Києва, співробітничає у газеті «Киевское слово». У 1904 р. призначений інспектором народних училищ Луцького повіту, а у 1909 – директором народних училищ Волинської губернії. Мешкає у Луцьку, а потім у Житомирі.

П.А. Тутковський був відірваний від університетських лабораторій і наукового оточення, але не припинив багатогранної дослідницької діяльності з геології, географії, етнографії. Він продовжує виконувати польові дослідження за завданням Київського товариства природознавців, а у 1900 р. стає позаштатним співробітником і виконує роботи за завданням Геологічного комітету – першої і єдиної на той час державної геологічної установи Російської Імперії, заснованої у 1882 р.

Зібрані під час цих робіт на Волині матеріали з геології і палеогеографії четвертинного періоду дали можливість йому започаткувати, а у подальшому, узагальнивши майже всю світову літературу про цей період, розвинути учення про материкове зледеніння та пов’язані з ним геологічні процеси, про зв'язок стадій зледеніння з епохами утворення лесу й довести його еолове походження. Роботи П.А. Тутковського заклали основи вивчення четвертинної геології України і вплинули на її розвиток у світі.

Вивчає родовища різних видів корисних копалин, зокрема публікує працю «Бурштин у Волинській губернії».

Автор низки статей з географії України в «Енциклопедичному Словнику Брокгауза і Єфрона».

1896

Розробляє прийоми геологічної фотограметрії і застосування її для геологічної зйомки і кількісного вивчення геологічних і фізико-географічних явищ.

1899

Представляє цілком нову теорію еолового походження лесу.

1900-1906

Виконує, як позаштатний співробітник Геологічного комітету, геологічні дослідження для будівництва Києво-Ковельської залізниці і систематичне і детальне геологічне дослідження площі 16-го аркуша загальної 10-верстної карти Європейської Росії, склав геологічний опис його території обсягом понад 100 авторських аркушів.

1907

Обраний членом Українського наукового товариства.

1909

Нагороджений золотою медаллю Московського товариства любителів природознавства, антропології та етнографії .

1910

Публікує монографічні праці «Краткий географический очерк истории центрального и южного Полесья», «Зональность ландшафтов и почв в Волынской губернии».

Обраний віце-головою Товариства дослідників Волині. На цій посаді яскраво розкрився його багатогранний талант не лише як дослідника і краєзнавця, але й як організатора науки. За сприяння П.А. Тутковського восени 1911 р. у природничо-історичній секції було засновано агрономічний відділ. Цього ж року за його безпосередньою участю було відкрито філію Товариства у Новоград-Волинському. Багато зусиль П.А. Тутковський докладав для становлення й розвитку Волинського Центрального музею, який при ньому виріс у самостійну наукову установу.

1911

Захищає у Московському університеті докторську дисертацію на тему: «Викопні пустелі північної півкулі» («Ископаемые пустыни северного полушария») та здобуває науковий ступінь доктора географії. У листопаді того ж року Казанський Університет присуджує науковцю за сукупністю мінералогічних, геологічних та палеонтологічних праць науковий ступінь доктора мінералогії й геології (honoris causa).

1913 -1917

Обраний приват-доцентом кафедри географії Київського університету св. Володимира, а з 1914 р. стає її професором. Активно займається історією, методологією і дидактикою географічної науки, науково-організаційною діяльністю Українсь¬кого наукового товариства.

1917

Створює при Київському університеті Географіч¬ний інститут, який проіснував кілька років. У листопаді 1917 р. стає професором Української педагогічної академії та Українського народного університету, створених за його активної участі з ініціативи Українсь¬кого наукового товариства. Це стало початком роз¬вит¬ку національної вищої освіти.

1918 – 1923

Організаторські здібності П.А. Тутковського особливо проявилися в часи становлення Укра¬їнсь¬кої незалежної держави. У квітні 1918 р. його обирають головою Природ¬ничої секції Українського народного товариства. Він ініціює створення низки нових секцій товариства, видання журналу «Вісник природознавства».

Разом із В.І. Вернадсь¬ким, Д.І. Багалієм, М.І. Туган-Барановським, П.А. Тутковський, як представник Українського народного товариства, бере активну участь у роботі Комісії з підготовки та заснування Української академії наук (УАН), зокрема в Комісії з вироблення законопроекту про заснування УАН, яка працювала з 9 липня по 17 вересня 1918 р., готує детальну «Записку для вироблення законопроекту про утворення кафедри географії при УАН».

14 листопада 1918 року Гетьман всієї України Павло Скоропадський підписав "Закон Української Держави про заснування Української академії наук у м. Києві", а також затвердив Статут УАН, штати УАН та її установ і наказ по міністерству народної освіти та мистецтва про призначення перших 12-ти дійсних членів (академіків) УАН, серед яких був і «заслужений ординарний професор Київського університету св. Володимира Павло Аполлонович Тутковський». Перше засідання академіків відбулося 27 листопада 1918 р. Це і є датою заснування УАН.

П.А. Тутковський призначений на кафедру геології УАН, при якій створюється геологічний кабінет. Працює у створеній на пропозицію В.І. Вер¬надського Комісії з вивчення природних багатств України, з 1921 року стає її головою. У перші ж дні існування академії вченого було обрано головою її правління, відтак він вирішує найскладніші організаційні та господарські питання. Його по праву вважають одним із засновників Національної бібліотеки Української держави (з 1919 р. — Бібліотека Української академії наук під назвою Всенародна бібліотека України).

З 1918 р. працював у Сільськогосподарському Вченому комітеті України і був деякий час його головою.

Виступає на засіданнях фізико-математичного відділу з науковими доповідями та публікує у виданнях Академії чимало нових наукових праць з різних галузей. У результаті опрацювання проблем четвертинної геології та палеогеографії П.А. Тутковський створив класифікацію ландшафтів України – оригінальну концепцію природного районування, викладену у працях «Природна районізація України» і класичній на той час – «Краєвиди України в зв'язку з природою та людністю». В останній роботі зроблено глибокий аналіз взаємовпливу рельєфу, ґрунтів, клімату, гідрографії, розвитку і поширення флори і фауни, життєдіяльності людини.

Продовжує наукову і педагогічну діяльність на посаді професора кафедри географії Київського університету. Після поразки Української революції і захоплення влади більшовиками, коли університет було реорганізовано в Київський інститут народної освіти, продовжує викладати лекції до 1925 р. П.А. Тутковсь¬кий одним із перших з 1917 р. почав читати лекції українською мовою. Він зробив надзвичайно багато для становлення українсь¬кої нау¬кової термінології в галузі природничих наук.

1921

Обраний головою фізико-математичного відділу (працював на цій посаді до кінця життя) та призначений головою геологічної секції Академії наук (14 червня 1921 був затверджений новий академічний статут; академія дістала назву Всеукраїнської (ВУАН).

1923

Геологічна секція видає перший випуск «Українських геологічних вістей».

1923

Надрукований підготовлений П.А. Тутковським перший україномовний «Словник геологічної термінології».

1924 - 1925

Шляхом реорганізації в єдину структуру кафедри геології та геологічного кабінету з геологічною секцією ВУАН і Комісією для вивчення природних багатств України утворена Науково-дослідна кафедра геології при ВУАН на чолі з академіком П. А. Тутковським. Фахівці кафедри не лише займалися збиранням, упорядкуванням та обробкою мінералогічних, петрографічних і палеонтологічних матеріалів, а й залучали до участі у своїй науково-дослідній роботі наукові гуртки й товариства, геологів та ґрунтознавців з різних регіонів України, а також співпрацювали з різними державними установами геологічного, ґрунтознавчого, сільськогосподарського профілю тощо.

1926-1930

Багатогранна наукова, організаційна, педагогічна, просвітницька і громадська діяльність П.А. Тутковського у 1920-ті рр. сприяла формуванню школи українських геологів. Могутній імпульс його наукова школа отримала з організацією 1926 р. Українського науково-дослідного геологічного Інституту, який він очолив. Нині це – Інститут геології Національної академії наук України — головна наукова геологічна установа в Україні, альма-матер усіх інших інститутів геологічного профілю.

Другою установою, яка сприяла формуванню школи П.А. Тутковського, був відкритий 1927 р. в Києві Геологічний музей Академії наук, який з 1928 р. набув статусу Національного геологічного музею. Директором музею від його заснування і до кінця свого життя був П.А. Тутковський.

П.А. Тутковському вдалося згуртувати колектив геологів, які багато зробили для розвитку геологічних наук і виявлення родовищ корисних копалин в Україні в наступні десятиліття. Інститут розгорнув діяльність з геологічних досліджень території, вивчення мінеральних багатств України.

П.А. Тутковський багато уваги приділяв і педагогічній роботі, вихованню молодих кадрів для науки і виробництва. Швидко зростала кількість його аспірантів – від трьох у 1924 р. до 32 у 1930 р. Він опублікував два підручники для вищої школи: «Мінералогія і геологія» (1926) та «Загальне землезнавство» (1927).

Високо оцінюються роботи П.А. Тутковського з геології і гідрогеології Білорусі, зокрема щодо забезпечення артезіанського водопостачання населених пунктів, піонерні роботи в галузі болото- і ґрунтознавства. 1928 р. він обраний дійсним членом Білоруської Академії наук. У подальші десятиліття білоруські геологи продовжили розпочаті П.А. Тутковським дослідження, підсумком яких стало формування наукових основ меліорації збитково-зволожених земель, розробка схем осушення районів Полісся.

До кінця своїх днів Павло Аполлонович був не лише дієвим геологом-науковцем та організатором наукових досліджень, а й активним громадським діячем. Він був членом Всеук¬раїнського Центрального Виконавчого Комітету, депутатом Київського міського та окружного виконкомів.

3 червня 1930

Землезнавець закінчує свій земний шлях. Похований на Лук'янівському цвинтарі у Києві.

Павло Аполлонович Тутковський — загальновизнаний і авторитетний класик української та світової геології, в доробку якого налічується понад тисяча наукових праць, що охоплюють найширше коло питань загальної та четвертинної геології, гідрогеології, петрографії, біостратиграфії, а також географії, картографії, вивчення мінеральних ресурсів, розвитку музейної справи та розбудови української науки.

Більшу частину його багатющої наукової спадщини присвячено Україні. Недарма В.І. Вернадський називав П.А. Тутковського найкращим знавцем неорганічної природи України.

Джерела:

1. Тутковський П. Автобіографія. К., 1929
2. Збірник пам’яті академіка Павла Аполлоновича Тутковського. К., 1932
3. Каптаренко-Чорноусова О.К. Академік Павло Аполлонович Тутковський. «Геологічний журнал», 1958, т. 18, вип. 1
4. Вклад академика П.А. Тутковского в изучение геологического строения земной коры Белоруссии. Минск, 1985
5. Оноприенко В.И. Павел Аполлонович Тутковский, 1858—1930: Геолог и географ. М., 1987
6. Онопрієнко В.І. Найкращий знавець неорганічної природи (з нагоди 150-річчя з дня народження академіка П.А. Тутковського). «Вісник Національної академії наук України», 2008, № 3
7. Андреєва Т. Діяльність П. А. Тутковського на Волині. На основі матеріалів з фонду волинського краєзнавчого музею / Т. Андреєва //Волинський музей. Історія і сучасність. – Луцьк, 1999. – С. 30-32
8. Андреєва Т. П. А. Тутковський – дослідник природи Волині / Т.Андреєва // «Роде наш красний…»Волинь у долях краян і людських документах: т.З – Луцьк, 1999. – С.265-267
9. Губарець В. Скарбами землі зігрітий: біографічна повість з життя Павла Тутковського / В. Губарець, І. Падалка. – К.: Київська правда, 2001. – 223 с.
10. Лазарук В. Академік двох академій / В. Лазарук //Лазарук В. Вікна. – Луцьк, 1995. – С.83-86
11. Лазарук В. Академік двох академій: [П.Тутковськии] / В. Лазарук // «Роде наш красний…» Волинь у долях краян і людських документах: т.З – Луцьк, 1999 – С.280-283
12. Стасюк О. Етнографічні замітки у працях Павла Тутковського / О. Стасюк //Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура – шлях до себе: зб. наук. пр. – Луцьк, 2003. – С. 45-46
13. Костриця М. Ю. Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті: Монографія. – Житомир: М. А. К. – 360 с.
14. Міщук С. М., Міщук Г. А. Волынь в биографии и творчестве Павла Тутковского (конец XIX – начало ХХ в.) Украинская биографистика = Biographistica ukrainica. – К., 2015. – Вып. 12. – С. 148–162.
15. Лівенцева Ганна. Павло Тутковський — фундатор геологічної наукової школи в Україні. Дзеркало тижня. https://dt.ua/SOCIETY/pavlo_tutkovskiy__fundator_geologichnoyi_naukovoyi_shkoli_v_ukrayini.html

Бібліографія праць П.А. Тутковського

Бібліографічний покажчик праць П.А. Тутковського, складений О.П. Сно на основі «Бібліографічного списку друкованих праць академіка П.А. Тутковського», опубліковано в збірнику «Пам'яті Павла Аполлоновича Тутковського». Т. 1, К., 1932.

Покажчик містить перелік праць Павла Аполлоновича Тутковського, опублікованих протягом 1880-1931 рр. Він складається з основного хронологічного покажчика, до якого додано допоміжні алфавітний і предметно-географічний списки. В основному покажчику праці П.А. Тутковського розміщені в хронологічному порядку за роками видань, а в межах року в такій послідовності: книги, статі, рецензії, книги за редакцією П. А. Тутковського, видання іноземними мовами. В допоміжних покажчиках - алфавітний порядок розміщення назв з посиланням на роки хронологічного покажчика.

http://vodospad.com/bibliografia_tytkovskogo.html

Хронологічний покажчик праць

1880

• Переклад з Нім.: Науманн К. Описательная минералогия. С прил. очерка кристаллохимии и кристаллогении. – К., 1880. – 104 с, табл., илл. Литогр. изд.

1881

• К вопросу о соотношении чисел элементов ограничения кристаллических форм. – К., 1881.–16 с, илл. Литогр. изд.

1882

• Статистический обзор производства на свеклосахарных и рафинадных заводах России за кампанию 1881-1882 гг.//Записки.– К.: Отд. русск. техн. о-ва, 1882.– Т. 12.– С. 200-215.

1883

• Химический анализ каолина из села Полошек, Глуховского уезда, Черниговской губернии.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. –К., 1883.– Т. 7, Вып. 1. – С. 29-30, 61, 190.
• Следы дислокации у поселка Каменярня в Дубенском уезде Волынской губернии. Протоколы заседаний за 1891 г.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1892. – Т. 12, Вып. 2. – С. XXXVIII, LХХVI.
• Экскурсионная фотографическая камера.//Наука и жизнь. – К., 1892.– № 37. – С. 580.

1893

• К вопросу о механизме образования слоистых вулканов. – К., 1893. – 43 с.
• Киевский мамонт.//Народное чтение.– К., Изд. комиссии народного чтения, 1893. – 13 с, илл.
• Юго-западный край.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1.– 178 с., илл.
• Юго-западный край. Киевский мамонт.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1. – С. 3-11.
• Юго-западный край. Раздел Киевский янтарь.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1. – С. 12-18.
• Юго-западный край. Земная кора и задачи ее изучения.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1. – С. 19-23.
• Юго-западный край. Южно-русские овраги, их развитие, жизнь и деятельность//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1.– С. 24-34.
• Юго-западный край. О применении метеорологии к сельскому хозяйству.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1. – С. 35-39.
• Юго-западный край. Минеральные богатства юго-западного края.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1. – С. 40-65.
• Юго-западный край. Петрографический музей в Киеве.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1. – С. 66-71.
• Юго-западный край. Из поездки по Подолии.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1. – С. 72-83.
• Юго-западный край. Из поездок по Волыни.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1. – С. 84-94.
• Юго-западный край. Наши полные богатства и рациональное пользование ими.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1. – С. 95-114.
• Юго-западный край. Карандаш.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1. – С. 115-122.
• Юго-западный край. Культ лесов прежде и теперь.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1.– С. 123-135.
• Юго-западный край. Об утилизации солнечной энергии.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1.– С. 136-142.
• Юго-западный край. Эскизы из заводского мира.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1.– С. 143—153.
• Юго-западный край. Блуждающие огоньки.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1.– С. 154-102.
• Юго-западный край. Артезианские воды Киева и юго-западного края и их значение. Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1.– С. 103-178.
• Артезианская скважина в г. Василькове.//Киевское слово. — К., 1893.,9 августа. – № 2000.
• Артезианские воды Киева и Юго-западного края и их значение.//Земледелие. – 1893.– № 7, 8, 9.
• Юго-западный край. Артезианские воды Киева и Юго-западного края и их значение//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1893. – Вып. 1. – С. 103-178.
• Артезианские воды Юго-западного края.//Киевское слово.— К., 1893., 2, 3, 6 сентября. –№ 2024, 2025, 2028.
• Блуждающие огни.//Киевское слово.— К., 1893.,18, 20 августа. – № 2009, 2011.
• Борьба за существование внутри организмов.//Наука и жизнь. – К.,1893.– № 44. – С. 690 - 692.
• Будущность русских рек.//Наука и жизнь – К.,1893.– № 42. – С. 667- 668.
• Буровая скважина в усадьбе Хрякова, в Киеве.//Киевское слово.— К., 1893.,7 августа.– № 1998.
• Буровые скважины в Лознянском и Чарноминском сахарных заводах.//Киевское слово.— К., 1893.,19 августа.– № 2010.
• В защиту птиц.//Киевское слово. — К., 1893., 3 июня. – № 1933.
• Водопроводные дела.//Киевское слово. — К., 1893.,19 октября. – № 2071.
• Вокруг света. //Наука и жизнь. – К., 1893.– № 41.– С. 655.
• Геологические исследования по линии Сибирской железной дороги.//Наука и жизнь. – К., 1893.– № 42. – С. 570.
• Геологические исследования по линии Сибирской железной дороги.//Киевское слово. — К., 1893.,7 июля. – № 1967.
• Геологические причины осеннего бездорожья в Юго-западном крае.//Киевское слово. — К., 1893.,16 ноября. – № 2099.
• Гидрологические разведки в с. Монастырище, Киевской губ.//Киевское слово. — К., 1893., 24 мая. – № 1923.
• Горная промышленность.//Киевское слово. — К., 1893., 12 октября. – № 2064.
• Детские игрушки и их педагогическое значение.//Киевское слово. — К., 1893., 23 декабря. – № 2136.
• Дешевое очищение воды.//Киевское слово. — К., 1893., 4 августа.– № 1995.
• Днестр.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб.,1893.–Т.10а.– С. 808-813.
• Зародыши нищенства и преступности.//Киевское слово.— К., 1893., 4 ноября. – № 2087.
• Земная кора и ее изучение.//Наука и жизнь.– К., 1893.– № 19.– С. 298-299.
• Знаменательный юбилей (250-летний юбилей барометра).//Киевское слово. – К., 1893., 20 сентября. – № 2042.
• Идеалы заводского контроля в сахарном производстве.//Киевское слово. — К., 1893.,7 мая.– № 1907.
• Идеалы заводского контроля.//Наука и жизнь. – К., 1893.– № 32.– С. 503-504.
• Идеальная прислуга.//Киевское слово. — К., 1893.,18 июля. – № 1978.
• Из поездок по Волыни. Кременецкие горы.//Киевское слово. — К., 1893., 14, 18 мая.– № 1914, 1917.
• Из поездок по Подолии. (Фосфоритовые копи).//Киевское слово. — К., 1893., 10 апреля.– № 1880.
• История карандаша.//Наука и жизнь. –К., 1893.– № 29.– С. 450-459.
• К борьбе с пожарами.//Киевское слово. — К., 1893., 5 августа.– № 1996.
• К вопросу о будущности русских рек.//Киевское слово. — К., 1893., 14 июля.– № 1974.
• К вопросу о русской библиографии.//Киевское слово. — К., 1893., 13 июля. – № 1973.
• К вопросу о технической разделке лесов в Юго-западном крае.//Киевское слово.— К., 1893., 10 ноября. – № 2093.
• К вопросу об экономическом положении лесного хозяйства в нашем крае.//Киевское слово. — К., 1893., 4 августа. – № 1995.
• К осушению Полесья.//Киевское слово. — К, 1893.,7 августа, 22 сентября. – №1998; № 2044.
• К сведению фотографов-туристов.//Наука и жизнь. – К., 1893.– № 35-36. – С. 635.
• К съезду лесозаводов в Киеве.//Киевское слово. — К., 1893., 1 августа.– № 1992.
• Карандаш. (Очерк из истории культуры).//Киевское слово. — К., 1893., 30 июня, 1 июля. – № 1960; № 1901.
• Катастрофа в Пиле.//Наука и жизнь. – К., 1893. – № 30.– С. 471-472.
• Катастрофа в Пиле.//Киевское слово. – К., 1893., 21 июня – № 1951.
• «Кругосветные» путешествия на заработки крестьян прежде и теперь.//Киевское слово.— К., 1893., 6 июня. – № 1936.
• Культ лесов.//Наука и жизнь. – К., 1893. – № 38. – С. 594-595; – № 39.– С. 612-614.
• Культ лесов прежде и теперь.//Киевское слово. — К., 1893., 7, 9 августа. – № 1998; 2000.
• Лабрадоры Юго-западного края.//Киевское слово. — К., 1893., 16 апреля. – № 1886.
• Летние колонии для детей.//Киевское слово. — К., 1893., 19 мая. – № 1918.
• Лунный мир.//Наука и жизнь. – К.,1893. – № 48. – С. 754-756.
• Минеральное топливо в Юго-западном крае.//Киевское слово. – К., 1893., 22, 23 июня. – № 1952; 1953.
• Минеральные богатства Юго-западного края (губ. Киевской, Волынской. Подольской, Черниговской и Полтавской).//Киевское слово. — К.,1893., 24, 26, 28 апреля. – № 1894; 1896; 1898.
• Настоящее и будущее электричества (по Круксу).//Киевское слово. — К.,1893., 6 октября. – № 2058.
• Низшие сельскохозяйственные школы.//Киевское слово. — К.,1893., 18, 20 декабря. – № 2131; 2133.
• Ноябрьские ночи (метеориты).//Киевское слово. – К. 1893., 30 октября; 1 ноября. – № 2082; 2084.
• Нужды лесного хозяйства.//Киевское слово. — К., 1893., 3 июня. – № 2001.
• О геологической карте Европейской России.//Киевское слово. — К., 1893., 28 июня. – № 1958.
• О народных чтениях и их значении.//Киевское слово. — К., 1893., 6, 7 октября. – № 2058; 2059.
• О работах западной экспедиции для осушения болот.//Киевское слово. — К., 1893., 2, 10, 25, 26 июня. –№ 1932; 1940; 1955; 1956.
• О школьных экскурсиях.//Киевское слово. — К., 1893., 29 июля. – № 1989.
• Одни из сезонных вопросов. (Об учебниках в пашей школе).//Киевское слово. — К., 1893., 18 сентября. – № 2040.
• Основные черты геологии Киева.//Киевский календарь на 1894 год. – К., 1893.– С. 134-141
• Осушение Черниговских болот.//Киевское слово. — К., 1893., 28 октября. – № 2080.
• Петрографический музей //Выставка в Киеве (проект). — К., 1893., 1 апреля. – № 1884.
• По вопросу о применении метеорологии к сельскому хозяйству.//Киевское слово. — К., 1893., 27 апреля. – № 1897.
• По поводу IX съезда естествоиспытателей.//Наука и жизнь. – К., 1893. – № 37.– С. 578-580.
• По поводу предстоящего IX съезда русских естествоиспытателей в Москве.//Киевское слово. – К., 1893., 3, 6 июля. – № 1963; 1966.
• Положение нашего книжного дела.//Киевское слово. – К., 1893., 28 августа. – № 2019. Положение хмелеводства в Волынской губ.//Киевское слово. – К., 1893., 24 марта. – № 1865. Применение метеорологии к сельскому хозяйству.//Наука и жизнь. – К., 1893.– № 40. – С. 635-636.
• Проблема мертвого светила. (Лунный мир).//Киевское слово. – К, 1893., 26 октября. – № 2078. Проект петрографического музея в Киеве.//Киевское слово. – К., 1893., 12 нюня. – № 1942. Работы почвенной экспедиции проф. В. В. Докучаева.//Киевское слово. – К., 1893., 23, 26, 28 мая. – № 1922; 1925; 1927.
• Сила бесконечно малых и олигодинамические явления.//Киевское слово. – К., 1893., 12 ноября. – № 2095.
• Торфяное дело.//Киевское слово. – К., 1893., 10 мая. – № 1910.
• Утилизация заводских отбросов.//Киевское слово. – К., 1893., 11 нюня. – № 1941.
• Утилизация печных газов.//Наука и жизнь. – К.,1893. – № 47.– С. 738- 740.
• Утилизация фабричных отбросов.//Наука и жизнь. – К., 1893.– № 31.– С. 486-487.
• Эскизы из заводского мира.//Киевское слово. – К., 1893., 23 июля. – № 1983.

1894

• Артезианская скважина в г. Василькове.//Киевское слово. – К.,1894., 21 марта. – № 2222.
• Артезианский колодезь к г Каменец-Подольске.//Киевское слово. – К.,1894., 1, 21, 30 июля; 13 октября – № 2321; 2341; 2350; 2425.
• Артезианский колодезь в с. Лознах.//Киевское слово. – К., 1894., 17 июля. – № 2337. Артезианский колодезь в с. Чарномине, Подольской губ.//Киевское слово. – К., 1894., 11 апреля. – № 2243.
• Артезианский колодезь и катастрофа в Брянске.//Киевское слово. – К., 1894., 4 июня.– № 2295.
• Артезианский колодезь на артиллерийском полигоне у Киева.//Киевское слово. – К., 1894., 25 августа; 3 сентября. – № 2376; 2385.
• Артезианский колодезь на скотобойнях в Киеве.//Киевское слово. – К., 1894., 12 марта; 25 октября – № 2213; 2437.
• Артезианское водоснабжение.//Киевское слово. – К., 1894., 23, 25 октября. – № 2466; 2468. Берестовецкий вулкан.//Наука и жизнь. – К., 1894. – № 33-34. – С. 600 - 602.
• Берестовецкий вулкан.//Киевское слово. – К., 1894., 3 июня; 10, 12 октября. – № 2291; 2413; 2430.
• Будущность электричества в Киеве.//Киевское слово. – К., 1894, 11 августа. – № 2362.
• Буроугольные залежи в Юго-западном крае.//Киевское слово. – К., 1891., 4 октября. – № 2416.
• Верблюды в России.//Киевское слово. – К., 1894, 18 ноября. – № 2101.
• Вниманию русских геологов.//Дневник IX съезда русских естествоиспытателей и врачей в Москве. 1894-1895 г. – К., 1894. – № 7 – С. 28.
• Волынское хмелеводство и его нужды.//Киевское слово. – К., 1891., 8, 9 апреля. – № 2240; 2241.
• Вопросы дня в школьном мире.//Киевское слово. – К., 1894, 20 декабря. – № 2493.
• Джон Тиндалль.//Киевское слово. – К., 1891, 26 ноября. – № 2109.
• Дома трудолюбия в Киеве.//Киевское слово. – К., 1894., 8 июля. – № 2328.
• Домашние микробы и их культура.//Наука и жизнь. – К., 1894. – № 1. – С. 131 - 133.
• Дренаж усадьбы второй гимназии в Киеве и почвенные воды.//Киевское слово. – К., 1894., 17 июля. – № 2337.
• Женские сельскохозяйственные школы.//Киевское слово. – К., 1894., 23 декабря. – № 2496.
• Жертвы трамвая.//Киевское слово. – К., 1894, 29 ноября. – № 2472.
• Запросы жизни в школе.//Киевское слово. – К., 1894., 5, 7 октября. – № 2417; 2419.
• Землетрясение в Греции.//Киевское слово. – К., 1894., 26 апреля. – № 2256.
• Землетрясения на юге России.//Наука и жизнь. – К., 1894. – № 31-32. – С. 581-583.
• Зима и морозы в славянских народных преданиях.//Киевское слово. – К., 1894., 28 декабря. – № 2499.
• Значение геологических исследований при постройке железных дорог.//Киевское слово. – К., 1894., 16 декабря – № 2489.
• Измаил, город. Измаильский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1894. – Т. 12а. – С. 849-851.
• Иква, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1894. – Т. 12а. – С. 898.
• Ирпень, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1891. – Т. 13. – С. 345.
• Ирша, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1894. – Т. 13. – С. 355.
• К вопросу о механизме образования слоистых вулканов.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К.,1891. – Т. 13. – С. 165-207.
• К вопросу о народных школах.//Киевское слово. – К., 1894., 6 августа. – № 2357.
• К вопросу о сельском водоснабжении.//Киевское слово. – К., 1894., 16 декабря. – № 2189.
• К вопросу об артезианских колодцах в Киеве.//Киевское слово. – К., 1891., 4 января; 8 февраля; 1 марта; 24 мая; 11, 17 октября. – № 2146; 2181; 2202; 2284; № 2123; 2429.
• К положению шелководства в России.//Киевское слово. – К., 1894., 30 апреля; 2 мая – № 2260; № 2262.
• К предстоящему [X] съезду естествоиспытателей в Киеве.//Киевское слово. – К., 1894., 27 августа; 26 ноября. – № 2378; 2469.
• Кагул, река, город.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1894. – Т. 13а. – С. 868.
• Канализация в с. Дарьевке, Киевской губ.//Киевское слово. – К., 1894., 18 апреля. – № 2250.
• Киевские оползни и борьба с ними.//Киевское слово. – К., 1894., 27, 31 августа. – № 2378; 2382.
• Коляда и колядование. (Святочные поверья и обряды у славян).//Киевское слово. – К., 1894., 29, 30 декабря. – № 2140; 2141.
• Кредит на сельскохозяйственные машины.//Киевское слово. – К., 1894., 3 августа. – № 2354.
• Кустарный гончарный промысел в Юго-западном крае.//Киевское слово. – К., 1894., 11, 13, 14 мая. – № 2271; 2273; 2274.
• Морской «вечный жид».//Киевское слово. – К., 1894., 23 ноября. – № 2106.
• Московский склад кустарных изделий.//Киевское слово. – К., 1894., 14 марта. – № 2215.
• Народное образование и литературная собственность.//Киевское слово. – К., 1894., 30 ноября. – № 2473.
• Народные просветительные средства в Киеве.//Киевское слово. – К., 1894., 7 сентября. – № 2389.
• Настоящее и будущее в технике светильного газа.//Наука и жизнь. – К., 1894. – № 31-32. – С. 576-577.
• Настоящее и будущее светильного газа.//Киевское слово. – К., 1894., 20 июня. – № 2310.
• Наши домашние микробы и их культура.//Киевское слово. – К., 1894., 24 января.– № 2166.
• Новости в технике передвижения.//Наука и жизнь. – К.,1894. – № 22. – С. 342-341.
• Новости в технике передвижения.//Киевское слово. – К., 1894., 10 мая. – № 2270.
• Новости дезинфекции.//Киевское слово. – К., 1894., 6 июля. – № 2326.
• О геологическом характере микрофауны некоторых третичных отложений Подольской губ. Протоколы заседаний за 1892 г.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1894. – Т. 13.- Вып. I. – С. VI-XIII, LХ, табл.
• О задачах зоологического сада в Киеве.//Киевское слово. – К.,1894., 11, 12 февраля. – № 2184; 2185.
• О землетрясениях на юге России.//Киевское слово. – К., 1894., 1 марта. – № 2202.
• О посадке и разведении деревьев.//Киевское слово. – К., 1894., 29 марта. – № 2230.
• О школьных буфетах.//Киевское слово. – К., 1894., 1 ноября. – № 2444.
• Отхожие промыслы в Киевской губернии.//Киевское слово. – К., 1894., 30 июня; 2 июля. – № 2820; 2322.
• Пасхальные обычаи и поверия у славян.//Киевское слово. – К.,1894., 17 апреля. – № 2249.
• Первое дополнение к микрофауне спондилового яруса. О микрофауне Градижского мергеля Полтавской губ. Протоколы заседаний за 1892 г.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1894. – Т. 13.– Вып. 1. – С. XVII- XXV, IX.
• Петрографический музей в Киеве.//Киевское слово. – К., 1894., 5 мая. – № 2265.
• По окраинам Полесья. Коростышев и его окрестности.//Киевское слово. – К., 1894., 18 марта;8 апреля. – № 2219; 2240.
• Попытки возрождения астрологии.//Киевское слово. – К., 1894., 19 февраля. – № 2192.
• Почвенный комитет.//Киевское слово. – К., 1894., 1, 2, 5 марта. – № 2202; 2203; 2206.
• Проблема воздушных кораблей.//Киевское слово. – К., 1894., 6 сентября. – № 2388.
• Продовольственное дело в Юго-западном крае.//Киевское слово. – К., 1894, 2-1 июля. – № 2346.
• Проект местного музея в Киеве (художественно-промышленный).//Киевское слово. – К., 1894., 18 марта, 9 июля. – № 2219; 2329.
• Пульмановский городок [США].//Киевское слово. – К., 1894., 21 июля. – № 2341.
• Разнообразие культур в сельском хозяйстве.//Киевское слово. – К., 1894., 26 сентября. – № 2408.
• Русское устрицеводство.//Киевское слово. – К., 1894., 22 ноября. – № 2465.
• Рыбоводство и рыболовство в Юго-западном крае.//Киевское слово. – К., 1894., 7 января. – № 2149.
• Сила бесконечно малых и олигодинамические явления.//Наука и жизнь. – К., 1894. – № 9. – С. 142-143.
• Современное положение и будущность нашей кустарной промышленности.//Киевское слово. – К., 1894., 24-26 февраля. – № 2197-2199.
• Судьбы Царского сада в Киеве.//Киевское слово. – К., 1894., 31 августа. – № 2382.
• Съезд русских деятелей по водным путям.//Киевское слово. – К., 1894., 1 февраля. – № 2174.
• Тайны жизни и протоплазма. (С Международного медицинского конгресса в Риме).//Наука и жизнь.– К., 1894. – № 17-18. – С. 279-280.
• Тайны жизни и протоплазма. (С Международного медицинского конгресса в Риме).//Киевское слово. – К., 1894., 2 апреля. – № 2234.
• Торговля России молочными продуктами. //Киевское слово. – К., 1891., 10, 11 июня. – № 2300; 2301,
• Трактемировские тайны. (Из поездок по Киевской губ.).//Наука и жизнь. – К., 1894. – № 13.– С. 188-200;– № 14.– С. 211-214.
• Трактемировские тайны. (Из поездок по Киевской губ.).//Киевское слово. – К., 1894., 6, 8, 9 декабря. – № 2119; 2121; 2122.
• Уличные библиотеки для народа.//Киевское слово. – К., 1894., 15 июля – № 2335.
• Школа сахароварения.//Киевское слово. – К., 1894., 10 августа. – № 2361.
• И. Шмальгаузен. Некролог.//Киевское слово. – К., 1894., 8 апреля. – № 2210.
• Экскурсии в Полесье.//Киевское слово. – К., 1894., 7, 18 января. – № 2149; 2160
• Юбилей (25-летие) Киевского общества естествоиспытателей.//Киевское слово. – К., 1894., 23 марта; 4, 18, 20 октября. – № 2224; 2416; 2430; 2432.
• Юбилей проф. Феофилактова.//Киевское слово.— К., 1894., 22 января. – № 2164.

1895

• Юго-западный край. Трактемировские тайны.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1895. – Вып. 2. – С. 3-16.
• Юго-западный край. По окраинам Полесья.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1895. – Вып. 2. – С.17-38.
• Юго-западный край. Бьющие артезианские фонтаны и Киеве.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1895. – Вып. 2.– С. 38-48
• Юго-западный край. Киевские оползни.//Популярные естественно-исторические и географические очерки. – К., 1895. – Вып. 2. – С. 49-56.
• Авенариус. Некролог.// Киевское слово. – К., 1895., 7 сентября. – № 2749.
• Артезианский колодезь и г. Гомеле.//Киевское слово. – К., 1895., 8 января. – № 2510.
• Артезианский колодезь на мельнице Блиндера в Киеве.//Киевское слово. – К., 1895., 9 февраля. – № 2542.
• Артезианский колодезь па скотобойнях в Киеве.//Киевское слово. – К., 1895., 12 апреля;15 июля – № 2602; № 2695.
• Артезианское бурение на полигоне в Киеве.//Киевское слово. – К., 1895., 17 апреля; 8 июня. – № 2607; 2658.
• Берестовецкий вулкан. Из полесских экскурсий.//Киевская старина. – К., 1895. – № 7-8. – С. 67-84.
• Буровые скважины в Войтовецко-Левашевском и Скоморошском сахарных заводах.//Киевское слово. – К., 1895., 15 мая. – № 2635.
• Бьющие артезианские фонтаны в Киеве.//Киевское слово. – К.,1895., 30 марта. – № 2591.
• Варшавское «бюро нужды» и его юбилей.//Киевское слово. – К.,1895., 14 марта. – № 2575.
• Водоснабжение г. Умани.//Киевское слово. – К., 1895., 2 ноября. – № 2805.
• Геологические причины сырости домов в некоторых участках г. Киева.//Киевское слово. – К., 1895., 13 мая. – № 2633.
• Десятилетие народных гуляний в Петербурге.//Киевское слово. – К., 1895., 26 июня – № 2676.
• Дешевые распродажи.//Киевское слово. – К., 1895., 6 апреля. – № 2957.
• Забытые сокровища (университетские музеи).//Киевское слово. – К., 1895., 24 декабря. – № 2857.
• Задачи общественного презрения.//Киевское слово. – К., 1895., 30 декабря. – № 2861.
• К борьбе с пожарами.//Киевское слово. – К., 1895., 25 марта; 1 июля; 4 августа. – № 2586; 2691; 2715.
• К вопросу о сырости в киевских домах.//Киевское слово. – К.,1895., 13 мая. – № 2633.
• К вопросу о телесном наказании.//Киевское слово. – К., 1895., 23 сентября. – № 2765.
• К вопросу об артезианском водоснабжении Киева.//Киевское слово. – К., 1895., 2 октября. – № 2774.
• К вопросу об оценке земельных угодий.//Киевское слово. – К., 1895., 10 марта. – № 2571.
• К освящению народной аудитории в Киеве.//Киевское слово. — К., 1895., 8 октября. – № 2780.
• К распространению сельскохозяйственного образования.//Киевское слово. – К., 1895., 23 августа. – № 2731.
• Каменец-подольский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1895. – Т. 14 – С. Мб - 147.
• Каменный брод, село.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона – СПб., 1895 – Т. 14.
• Каневский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1896. – Т. 14. – С. 285-287.
• Карпаты.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1895. – Т. 14а. – С. 577-582.
• Киевская губ.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1895. – Т. 15. – С. 255-258.
• Киевские дома трудолюбия.//Киевское слово. – К., 1895., 27 апреля. – № 2978.
• Киевские оползни и борьба с ними.//Киевское слово. – К., 1895., 21 апреля. – № 2611.
• Киевский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – Спб., 1895. – Т. 15. – С. 271-272.
• Килия.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1895. – Т. 15. – С. 57-58.
• Кишинев, город. Кишиневский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1895. – Т. 15. – С. 245-248.
• Коростышев, местечко.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1895. – Т. 16. – С. 325.
• Крестьянское хозяйство.//Киевское слово. – К., 1895., 3 марта. – № 2564.
• Культура лекарственных растений.//Киевское слово. – К., 1895., 22 февраля – № 2555.
• Кумысная легенда.//Киевское слово. – К., 1895., 12 нюня. – № 2662.
• Курорты и санатории Юго-западного края.//Киевское слово. — К., 1895., 28 апреля. – № 2618.
• Летние колонии для детей. //Киевское слово. – К., 1895., 14 мая. – № 2634.
• Местный художественно-промышленный и исторический музей в Киеве.//Киевское слово.– К., 1895., 18 августа. – № 2729.
• Минеральное топливо в Юго-западном крае. //Киевское слово. – К., 1895., 25 февраля.– № 2558.
• Мукомольное дело в Юго-западном крае (К съезду мукомолов).//Киевское слово. – К., 1895., 20 января. – № 2522.
• Новости в технике передвижения.//Киевское слово. – К., 1895., 30 ноября – № 2833.
• Новые перспективы в сфере женского труда.//Киевское слово. – К., 1895., 21 марта.– № 2582.
• О водоснабжении г. Бердичева.//Киевское слово. – К., 1895., 14, 18 октября. – № 2786, 2790.
• О геологической фотографии и фотограмметрии.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1895. – Т. 14. – Вып. 1. – С. 175-224, табл.
• О механизме образования слоистых вулканов.//В кн.: Дневник IX съезда русских естествоиспытателей и врачей в Москве, 1894 -1895 г. – К., 1895. – № 10. – С. 4-5.
• Образовательные экскурсии для учащихся.//Киевское слово. – К., 1895., 3 января. – № 2505.
• Общественное презрение и земство.//Киевское слово. – К., 1895., 2 ,4 ноября. – № 2805, 2807.
• Обязательное народное обучение.//Киевское слово. – К., 1895., 21 июля. – № 2701.
• Одна из школьных язв.//Киевское слово. – К., 1895., 5 сентября. – № 2747.
• Орографический и геологический очерк Юго-западного края (губ.: Киев., Волын., Подольск., Чернигов. и Полтав.).//Киевское слово. – К., 1895., 18 января, 3 февраля. – № 2520; 2536.
• По воздуху к полюсу.//Киевское слово. – К., 1895., 13 июля. – № 2693.
• Предупреждение нищеты.//Киевское слово. – К., 1895., 13 сентября. – № 2755.
• Расчистка Днепровских порогов.//Киевское слово. – К., 1895., 5 мая. – № 2025.
• Рыболовное дело в России.//Киевское слово. – К., 1895., 11 августа. – № 2722.
• Садоводство в народной школе.//Киевское слово. – К., 1895., 10 мая. – № 2630.
• Сахарный кризис и свекловичные плантации.//Киевское слово. – К., 1895., 13 апреля. – № 2603.
• Сельские потребительские лавки.//Киевское слово. – К., 1895., 7 марта. – № 2568.
• Сельскохозяйственные увлечения.//Киевское слово. – К., 1895., 31 марта – № 2592.
• Сельское водохранилище.//Киевское слово. – К., 1895., 20 нюня. – № 2670.
• Солнце и микробы.//Киевское слово. – К., 1895., 10 ноября – № 2813.
• Средне-технические училища.//Киевское слово. – К., 1895., 20 сентября. – № 2762.
• Трудный выбор.//Киевское слово. – К., 1895., 19 мая. – № 2639.
• Укрепление Киевских гор.//Киевское слово. – К., 1895, 5 декабря. –№ 2838.
• Успехи лесоразведения в России.//Киевское слово. – К., 1895., 9 сентября. – № 2751.
• Фотография и дарвинизм.//Киевское слово. – К., 1895., 23 октября. – № 2795.
• Царский сад в Киеве. .//Киевское слово. – К., 1895., 18 февраля, 14 июля. – № 2551; 2694.
• Что преподавать в народных школах. .//Киевское слово. – К., 1895, 18 марта. – № 2579.

1896

• Материалы к вопросу о водоснабжении города Бердичева.– К.: Тип. Имп. ун-та св. Владимира, 1896. – Вып. 1. – 50 с.
• Анализ артезианской воды в Киеве.//Киевское слово. – К., 1890, 6 августа, № 3077.
• Артезианская катастрофа в Брянске и ее виновники.//Киевское слово. – К., 1896., 31 мая, 2 июня. –№ 3010; 3012.
• Артезианская скважина в г. Василькове.//Киевское слово. – К., 1896., 24 марта. – № 2946.
• Артезианский колодезь в Каменец-Подольске.//Киевское слово. – К., 1890., 10 мая; 28 июля – № 2991;3068.
• Артезианский колодезь в с. Степанцах, Каневского уезда.//Киевское слово – К., 1896., 21 января; 12, 18 февраля. – № 2883; № 2905, 2911.
• Берестовецкий вулкан [отрывки].//В кн.: Пособие для устройства общедоступных научных и литературных чтений проф. П. Ф. Сумцова. – Xарьков, 1896. – С. 87-91.
• Ближайшие задачи лесного хозяйства в России.//Киевское слово. – К.,1896., 15 февраля – № 2908.
• Бурение в усадьбе Киевского водопроводного общества.//Киевское слово. – К., 1896., 11, 12 февраля;29 июня; 16 июля. –№ 2904; 2905; 3039; 3056.
• Водоснабжение г. Бердичева.//Киевское слово. – К., 1896., 18, 21, 22 апреля; 2 мая, 8 августа, 2 ноября, 31 декабря. – № 2969; 2972; 2973; 2983; 3079; 3165; 3222.
• Водоснабжение г. Житомира.//Киевское слово. — К., 1896., 20 июля; 5 августа. – № 3060; 3076.
• Водоснабжение г. Черкасс.//Киевское слово. – К., 1896., 6 декабря. – № 3199,
• Грозящая гибель прекрасного дела (по поводу скважин г. Воислава).//Киевское слово. – К., 1896., 24, 27 июня; 7 июля. – № 3034; 3037; 3047.
• Дренаж в усадьбе университета св. Владимира.//Киевское слово. – К.,1896., 20 июля. – № 3060.
• Житомир.//Киевское слово. — К., 1896., 1 сентября. – № 3103.
• К благоустройству городов.//Киевское слово. – К., 1896., 5 августа. – № 3076.
• К вопросу о народной книжной торговле.//Киевское слово. – К.,1896., 9 июля. – № 3049.
• К осушению Полесья.//Киевское слово. – К., 1896., 6, 8 июня. – № 3016; 3018.
• Киевские оползни и борьба с ними.//Киевское слово. – К., 1890., 9 июля. – № 3049.
• Колодезь Киевского казенного винного склада.//Киевское слово. – К.,1896., 23 марта; 19 июля, – № 2945; 3059.
• В. С. Курбанов. Некролог.//Киевское слово. – К., 1896., 19 июля. – № 3059.
• Летание по ВОЗДУХУ как спорт.//Киевское слово. – К., 1896., 11 января. – № 2873.
• Летичев, город. Летичевский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1896. – Т. 17а. – С. 607-608.
• Липовецкий уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1896. – Т. 17а. – С. 723.
• Латинский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1896. – Т. 17а.– С. 804.
• Медоборские горы.//В кн.: Календарь Подольской епархии на 1896 г. – Каменец-Подольск.,1896. – С. 152- 158.
• Назревшая потребность Киева. Публичные курсы общества естествоиспытателей.//Киевское слово. – К., 1896., 17 января. – № 2879.
• Новые пути в сельском хозяйстве.//Киевское слово. – К., 1896., 29 февраля. – № 2922,
• Нужды заводской гигиены в Юго-западном крае.//Киевское слово. – К., 1896, 19 мая. – № 2998.
• О геологической фотографии и фотограмметрии. Протоколы заседаний.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1896. – Т. 15. – Вып. 1. – С. LХХХI.
• О деятельности Киевского общества грамотности.//Киевское слово. – К., 1896., 10 января.– № 2872.
• О колодцах казенного винного склада в г. Звенигородке.//Киевское слово. – К., 1896., 20 апреля.– № 2971.
• О лучах Рентгена, Новые лучи энергии.//Киевское слово. – К., 1890., 18 января. – № 2880.
• Об артезианском водоснабжении Киева.//Киевское слово. – К., 1896, 23, 30 июня; 3 июля; 10 августа; 24 декабря. – № 3033; 3040; 3043; 3081; 3217.
• Основные вопросы педагогического дела.//Киевское слово. — К., 1896., 26 июля. – № 3066.
• Перспективы кустарной промышленности. //Киевское слово. – К., 1896., 21 февраля. – № 2914.
• Практичность или признание.//Киевское слово. – К., 1896., 31 января. – № 2892.
• Предстоящая катастрофа в Киеве (оползни).//Киевское слово. – К., 1896, 29 май. – № 3008.
• Самобытный артезианский ключ в Волынской губ. Полынь. – 1896. – № 173.
• Самобытный артезианский ключ в Волынской губ. Полынь.//Киевское слово. – К., 1896., 4 августа. – № 3075.
• Сооружение колодца казенного винного склада в Бердичеве.//Киевское слово. – К., 1896., 29 мая; 19 июня. – № 3008; 3029.
• Фотограмметрическое решение одной ив проблем фотографии. Протоколы заседаний.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К.,1896. – Т. 15. – Вып. 1. – С. LХХХI.
• Хлебные залежи.//Киевское слово. – К., 1896., 25 февраля. – № 2918.

1897

• О значении преподавания естествоведения в женских средних учебных заведениях. (Актовая речь). – К., 1897. – 22 с.
• О колодце казенного винного склада (ответ г. Кобецкому). – К., 1897. – 17 с.
• Артезианский колодезь на заводе «Карбоник».//Киевское слово. – К., 1897., 25 января, 10 мая. – № 3247; 3350.
• Артезианский фонтан в Киеве.//Киевское слово. – К., 1897., 10 января. – № 3232.
• Артезианское водоснабжение водопроводного общества.//Киевское слово. – К., 1897., 17 февраля, 21 февраля; 19 апреля; 7 сентября. – № 3270; 3274; 3329; 3469.
• Водоснабжение г. Бердичева.//Киевское слово. – К., 189., 18 августа; 30 сентября. – № 3449; 3492.
• К геологии Луцкого уезда Волынской губ. О послетретичном мергеле с. Кульчина.//Ежегодник по геологии и минералогии России. – Варшава, 1897. – Т. 2. – С. 1-8.
• К геологии Луцкого уезда Волынской губ. Об озерном субаэральном лессе юго-западной части Луцкого уезда.//Ежегодник по геологии и минералогии России. – Варшава,1897. – Т. 2. – С. 51-63.
• Каменец-Подольск. Артезианское водоснабжение.//Киевское слово. – К., 1897., 31 июля. – № 3431.
• Колодезь казенного винного склада в Киеве.//Киевское слово. – К., 1897., 5,6 ноября. – .№ 3528, 3529.
• Начало конца. (По поводу оползней Киевских гор, угрожающих артезианским колодцам).//Киевское слово. – К., 1897, 28 сентября. – № 3490.
• О некоторых новых колодцах в Киеве. (Сообщение на собрании Киевского общества естествоиспытателей).//Киевское слово. – К., 1897, 28 октября, 22 декабря. – № 3520; 3575.
• Об артезианских водах Киева.//Киевское слово. – К., 1897, 2 сентября. – № 3464.
• Овручский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1897. – Т. 21а. – С. 673-674.
• Окопск, село.//Эпциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1897. – Т. 21а. – С. 827.

1898

• Библиографический указатель литературы по ископаемым и ныне живущим фораминиферам. (1888-1898). – К., 1898. – 104 с.
• Відбиток з Записок Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1899. – Т. 16. – Вып. 1. – С. 137-240.
• Артезианские воды, бурение и водоснабжение. Обзор русской литературы за 1896 год.//Ежегодник по геологии и минералогии России. – Варшава, 1898. – Т. 3. – С. 93-128.
• Бердичев. Водопроводная эпопея.//Киевское слово. – К., 1898., 19 июня. – № 3749.
• Демонстрация некоторых геологических фотографий базальта или анамезита дер. Берестовец Ровенского уезда из экскурсии 1894 г. Протоколы заседаний за 1895 г.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1898. – Т. 15. – Вып. 2. – С. IV-VII.
• Из геологии Луцкого уезда, Волынской губ.//В кн.: Дневник X съезда русских естествоиспытателей в Киеве 1898 г. – К., 1898. –№ 10. – С. 377.
• О двух новых буровых скважинах. Протоколы заседаний за 1895 г.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1898. – Т. 15. – Вып. 2. – С. VII-XII, П.
• О последовательности ископаемых микрофауны южной России.//В кн.: Дневник X съезда русских естествоиспытателей в Киеве 1898 г. – К., 1898. – № 3- 4. – С. 89-90.
• О последовательности ископаемых микрофауны южной России.//Ежегодник по геологии и минералогии России. – Варшава, 1898. – Т. 3. – С. 70-78.
• О преподавании географии в высших учебных заведениях Бельгии.//Землеведение. – [Москва], 1898. – кн. 3-4. – С. 148-101.
• Об олигоценовых окаменелостях с. Мандриковки Екатеринославской губ. Протоколы заседаний за 1895 г.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1898. – Т. 15. – Вып. 2. – С. XXI-XXII, 1Л.
• Подольская губ.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб.,1898. – Т. 24. – С. 96-97.
• Положение буровых работ па берегу Днепра. Об артезианском водоснабжении Киева. //Киевское слово. – К., 1898., 18 сентября; 25 октября. – № 3810; 3877.
• Припять, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб.,1898., – Т. 25. – С. 240-242.
• Проскуров, город. Проскуровский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1898. – Т. 25. – С. 473-474.
• Прут, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефропа. – СПб., 1898. – Т. 25а. – С. 637-639.
• Птичь, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1898. – Т. 25а. – С. 735.

1899

• Фораминиферы из сарматских отложений Кременецкого уезда, Волынской губернии. – К., 1899. – 8 с.
• Відбиток з Записок Киевского общества естествоиспытателей. Протоколы за 1898 г. – 1901. – Т. 17. – Вып. 1. – С. XXXIX-ХLVII, LХХХIХ-ХС.
• Библиографический указатель литературы по ископаемым и ныне живущим фораминиферам за 1889-1898 годы.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1899. – Т. 10. – Вып. 1. – С. 137-240.
• Еще о некоторых новых колодцах в Киеве. (О буровом колодце Киевского казенного винного склада № 2 b о буровых скважинах на заводе «Карбоник» в Киеве). Протоколы заседаний за 1897 г.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1899. – Т. 10. – Вып. 2. – С. ХСVI-СХIХ.
• К вопросу о способе образования лесса.//Землеведение. – [Москва], 1899. – кн. I- 2. – С. 213 -311.
• К геологии Луцкого уезда Волынской губ.//Ежегодник по геологии и минералогии России. – Варшава, 1899. – Т. 3. – С. 110-118.
• К геологии Луцкого уезда Волынской губ. Протоколы заседаний за 1890 г. //Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К.,1899. – Т. 16. – Вып. I. – С. XVIII-XXV, LVII.
• Микрофауна спондиловой глины из Черниговской губ. Протоколы заседаний за 1897 г. (Буровая скважина на станции Бобровице). (2-е доп. к микрофауне спондилового яруса).//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1899. – Т. 10. – Вып. 2. – С. XXV-XXVIII.
• Несколько замечаний о ледниковой эпохе. Сообщение, сделанное в заседании Киевского общества естествоиспытателей, 15 май 1899 г.//Ежегодник по геологии и минералогии России. Варшава, 1899. – Т. 9. – С. 151-157.
• Несколько слов о Киевской спондиловой глине и апатитовых песках. Протоколы заседаний за 1897 г.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1899. – Т. 10. – Вып. 2. – С. СХLIII-СLII.
• Новое глубокое бурение в Киевской губ. (Трощинская буровая скважина). Протоколы заседаний за 1897 год.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1899. – Т. 16. – Вып. 2.– С. СХIХ- СХХIV.
• О лессе Луцкого уезда. Протоколы заседаний за 1897 год. //Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1899. – Т. 16. – Вып. 2. – С. XIII-XX.
• О некоторых новых колодцах в Киеве. 1. Колодезь Киевского казенного винного склада № I; 2. Поглощающий колодезь в театре домостроительного общества. Протоколы заседаний за 1897 год.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1899. – Т. 10. – Вып. 2. – С. XLII-LXXXV.
• Полесские «окна».//Землеведение. – [Москва], 1899. – кн. 4. – С. 29-82, карта.
• Радомысль, город. Радомысльский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1899. – Т. 20. – С. 90-98.
• Ровно, город. Ровенский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб.,1899. – Т. 26-а. – С. 874-875.
• Россь, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1899. – Т. 27. – С. 127.
• Фораминиферы из буровой скважины в с. Денисовке, Лубенского уезда Полтавской губ. (3-е доп. к микрофауне спондилового яруса). Протоколы заседаний за 1897 год.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. –К., 1899. – Т. 16. – Вып. 2. – С. LХХХIХ - ХСIV.
• Фораминиферы из меловых отложении Люблинской губ. Протоколы заседаний за 1897 года.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. –К., 1899. – Т. 16. – Вып. 2. – С. СХLI- СХLIII, СLХХ.

1900

• Быть или не быть артезианскому водоснабжению Киева. – К., 1900. – 22 с.
• Фораминиферы из меловых отложений Люблинской губ. – К., 1900. – 12 с.
• Відбиток з Записок Киевского общества естествоиспытателей. Протоколы за 1897 год. – К., 1899. – Т. 16. – Вып. 2. – С. СХLI - СХLIII, СLХХ.
• Ледяное царство.//Киевское слово. – К., 1900. – № 4652.
• Пирамидальные валуны в южном Полесье.//Известия Геологического комитета. – СПб., 1900. – Т. 19. – С. 363-405, табл.
• По вопросу об артезианском водоснабжении Киева.//Киевское слово. – К., 1900., 22 февраля, 2 марта. – № 4355; 4364.
• Свислочь, местечко, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб.,1900. – Т. 29. – С. 155-156.
• Свитязь, озеро.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1900. – Т. 29. – С. 158.
• Синюха, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1900.– Т. 30. – С. 56.
• Сквира, город. Сквирский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1900. – Т. 30. – С. 186-188.
• Случь, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб.,1900. – Т. 30. – С. 455-456.
• Смотричь, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1900. – Т. 30а. – С. 580.
• Сороки, город. Сорокский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1900. – Т. 30а. – С. 901-903.
• Староконстантинов, город. Староконстантиновский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1900. – Т. 31. – С. 451-154.

1901

• Конечные морены, валунные полосы и озы в Южном Полесье. – К., 1901. – 108 с, карта. Библиогр.: 249 назв.
• Ледяное царство.//Киевское слово. – К., 1901. – № 4665.
• Новые буровые скважины в Черниговской губ, (с. Холмы и с. Корюковка). Протоколы заседаний за 1898 год.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1901. – Т. 17. шли. 1. – С. ЕХП-ХХШ, ХС.
• Озеро Свитязь и народные предания о нем.//Киевская старина. – К.,1901. – Т. 72,. № 3. – С. 144-150.
• Очерк послетретичных отложений Владимир-Волынского и юго-западной части Ковельского уездов Волынской губ.//Ежегодник по геологии и минералогии России. – Варшава, 1901. – Т. 4. – С. 103-109.
• Палеогеновый мергель Луцкого уезда. Протоколы заседаний за 1898 год.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1901. – Т. 17. – Вып. I. – С. XI—XXX, LХХХIХ.
• Предварительный отчет о геологических исследованиях вдоль строившейся железной дороги Киев — Ковель.//Известия Геологического комитета. – СПб.,1901. – Т. 20. – С. 143-150.
• Ствича, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 31а. – С. 536.
• Степанцы, местечко.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 31а. – С. 590-597.
• Степапь, местечко.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 31а. – С. 597.
• Стобыхва, местечко.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб.,1901. – Т. 31а. – С. 666.
• Стоход, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 31а. – С. 713.
• Струмень, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 31а. – С. 830.
• Стубла, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 31а. – С. 850.
• Стырь, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 31а. – С. 859-860.
• Тараща, город. Таращанский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 32а. – С. 630-632.
• Тетерев, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 33. – С. 105-107.
• Тикич Гнилой, река //Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 33. – С. 169.
• Тикич Горный, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 33. – С. 169.
• [Трактомиров] Трахтемиров, село.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 33а. – С. 695.
• Трехкрайннки, село.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 33а. – С. 797.
• Трояновка, селение.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1901. – Т. 33а. – С. 910.
• Фораминиферы из сарматских отложений Кременецкого уезда, Волынской губ. протоколы засед. за 1898год.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1901. – Т. 17. – Вып. 1. – С. XXXIX—ХLVII, LДХХIХ—ХС.

1902

• Вопросы палеогеографии. Протоколы заседаний за 1900 год.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1902. – Т. 17. – Вып. 2. –с. I, XXIV.
• Геологические исследования вдоль строящейся Киево-Ковельской железной дороги.//Известия Геологического комитета. – СПб., 1902. – Т. 21. – № 5-6. – С. 325-486, илл.
• Конечные морены, валунные полосы и озы в Южном Полесье.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1902. – Т. 17, вып. 2. – С. 353-460, карта. Библиогр.: 249 назв.
• Несколько замечаний о ледниковом периоде. Протоколы заседаний за 1899 год.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1902. – Т. 17, вып. 2. – С. II, ГУН.
• О геологических исследованиях 1900—1901 гг. вдоль Киево-Ковельской железной дороги.//Ежегодник по геологии и минералогии России 1901- 1902 г. – Варшава, 1902. – Т. 5. – С. 122-126.
• О пирамидальных валунах в южном Полесье. Протоколы заседаний за 1900 г.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1902. – Т. 17. – Вып. 2. – С. VI, XXV.
• О послетретичных отложениях Владимир-Волынского и Козельского уездов Волынской губ. протоколы заседаний за 1900 г.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1902. – Т. 17. – Вып. 2. – С. III, XXIV—XXV.
• Тур, озеро.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1902. – Т. 34 – С. 250.
• Турия, село, река.//Энциклопед. словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1902. – Т. 34. – С. 173.
• Тясьмин, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1902. – Т. 34. – С. 395.
• Уборть, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб 1902. – Т. 34. – С.408-409.
• Уж (Ущ, Уша), река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1902. – Т. 34а. – С. 604-605.
• Умань. Уманский уезд//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1902. – Т. 34а. – С. 720-722.
• Ушица р.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1902. – Т. 35. – С. 132.
• Ред.: Феофилактов К. М. Введение в геологическое описание Киевской губ. и г. Киева, Краткий исторический очерк геологических исследований г. Киева и Киевской губ. – К., 1902. – 31с. За чернетками автора опрацював і відредагував П. Тутковський.

1903

• Воспоминания об И. В. Мущкетове.//Ежегодник по геологии и минералогии России. – Варшава, 1903-1904. – Т. 6. – С. 43-45.
• Ископаемая микрофауна юго-восточной части Донской области. (К статье Соколова М. А.).//Известия Геологического комитета. – СПб., 1903. – Т. 22. – С. 387-418.
• Краткий предварительный отчет о геологических исследованиях на площади 16-го листа в 1902 году.//Известия Геологического комитета. –СПб., 1903. – Т. 22. – С. 234-241.
• Цна, река.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб.,1903. – Т. 38. – С. 292-293.
• Чарторыйск, местечко.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1903. – Т. 38. – С. 403.
• Череп из Радомысльского уезда, Киевской губ.//Ежегодник по геологии и минералогии России. – Варшава, 1903. – Т. 6. – С. 59-62, илл.
• Черкассы, город. Черкасский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб.,1903. – Т. 38а. – С. 577-579.
• Чигирин, город. Чигиринский уезд//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1903. – Т. 38а. – С. 815-818.
• Шепетовка, город.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1903.– Т. 39а.– С. 486.
• Юго-западная часть 16-го листа общей 10-верстной карты Европейской России. Предварительный отчет.//Известия Геологического комитета. – СПб., 1903.– Т. 22. – С. 437-531, табл.

1904

• Конечные морены в южном Полесье (Сообщение). протоколы засед. за 1901 г.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1904. – Т. 18. – Вып. 1. – С. XVIII, ХLII.
• Краткий предварительный отчет о геологических исследованиях па площади 16-го листа, 10-верстной карты, Европейской России за 1903 год.//Известия Геологического комитета. – СПб., 1904. – Т. 23. – С. 6-9.
• Песчаные озы в Киевской и Волынской губ. [Сообщение]. Годичный отчет за 1901 г.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1904. – Т. 18. – Вып. I.– С. ХLII-ХLIII.
• Пирамидальные валуны в Киевской губ. [Сообщение]. Протокол заседания за 1901 г. //Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1904. – Т. 18. – Вып. 1. – С. ХЕП.
• К. М. Феофилактов как профессор. [Сообщение]. Протокол заседания за 1901 год.//Записки Киевского общества естествоиспытателей – К., 1901. – Т. 18. – Вып. I. – С. IX.
• Ягорлык, местечко.//Энцнклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1904.– Т. 41а.– С. 489.
• Ялпух, река, озеро.//Энцнклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1904. – Т. 41а. – С. 644.
• Ямполь. Ямпольский уезд.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1904. – Т. 41а. – С. 661-663.
• Ямпольские пороги.//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1904. – Т. 41а. – С. 66З-664.

1905

• К. М. Феофилактов как профессор. – К., [1905]. – 8 с.
• К. М. Феофилактов как профессор.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1905. – Т 19.– Вып I. – С. 99-106.
• Выходы анамезита в Волынской губернии. [Сообщение]. Протоколы заседаний 1902 год. //Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1905. – Т. 19. – Вып. 1. – С. LХХIХ.
• Краткий предварительный отчет о геологических исследованиях па площади 16-го листа 10-верстпой карты Европейской России за 1904 год.//Известия Геологического комитета. – СПб., 1905. – Т. 24. – С. 7-15.
• Новые выходы третичных песчаников в южном Полесье. [Сообщение]. Протоколы заседаний за 1902 год.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1905. – Т. 19. – Вып 1. – С. LХХVIII — LХХIХ.
• О меловых отложениях южного Полесья. Протоколы заседаний за 1903 год.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1905. – Т. 19. – Вып. 1.– С. XXXV, LХХХVI.
• Полесская безвалунная область (driftless), ее особенности и причины ее возникновения. [Сообщение]. Протоколы заседаний за 1902 год.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К.,1905. – Т. 19. – Вып. 1. – С. IX-X.
• Ред.: Феофилактов К. М. Введение в геологическое описание Киевской губернии. Краткий исторический очерк геологических исследований г. Киева и Киевской губернии.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1905. – Т. 19. – Вып. 1. – С. 19-49. За чернетками автора опрацював і відредагував П. Тутковський.

1906

• Краткий предварительный отчет о геологических исследованиях на площади 16-го листа 10-верстной карты Европейской России за 1905 год.//Известия Геологического комитета. – СПб., 1906. – Т. 25. – С. 7-14.
• Так называемый Брагинский метеорит.//Ежегодник по геологии и минералогии России. – Варшава, 1906. – Т. 8. – С. 213-214.

1907

• Краткий предварительный отчет о геологических исследованиях ни площади 16-го листа 10-верстной карта Европейской России за 1906 год.//Известия Геологического комитета. – СПб., 1907. – Т. 26. – С. 39-44.

1910

• Ископаемые пустыни Северного полушарии.//Приложение к «Землеведению» за 1909 г. – Москва, 1910.– 374 с, карты, илл. (Библиогр.: 942 назв.)
• Краткий гидрографический очерк центрального и южного Полесья. – Житомир,1910.– 77 с., табл.
• Відбиток з Трудов общества исследователей Волыни. – 1910. – Т. 2. – С. 67-141, табл.
• Ученые, педагогические и популярные труды. – Житомир, [1910] – 23 с.
• Библиографический обзор литературы по геологии и физической географии центрального и южного Полесья.//Записки Киевского общества естествоиспытателей. – К., 1910. – Т. 21. – С. 33-238.
• Окремий відбиток: – К., 1910. – 200 с.
• Зональность ландшафтов и почв в Волынской губ.//Труды общества исследователей Волыни. –Житомир, 1910. – Т. 2 – С. 143-163, карта.
• Зональность ландшафтов и почв в Волынской губ.//Почвоведение. – СПб., 1910. – № 3. – С. 235-253. карта.

1911

• Исчезнувшие пустыни Северного полушария. (Вступ. речь на докторском диспуте о Московском университете, 19 апреля 1911 г.).//Труды Общества исследователей Волыни. – Житомир, 1911. – Т. 6. – С. 9-18.
• Карстовые явления и самобытные артезианские ключи в Волынской губ. Провалы почвы на Полесской железной дороге.//Труды общества исследователей Волыни. – Житомир, 1911. – Т. 4., ст. 1 – С. 1-127, илл.
• Побережье реки Норина в Овручском уезде. (Геолог, и геоморфолог, описание).//Труды общества исследователей Волыни. – Житомир, 1911. – Т. 6. – С. 62-212, илл., карты. Библиогр.-. 85 назв.
• Язык смерти. (Сообщение на общественном собрании общества исследователей Волыни 27 марта, 1910 года).//Труды общества исследователей Волыни. – Житомир., 1911. – Т. 6. – С. 1-7.
• Янтарь Волынской губернии.//Труды общества исследователей Волыни. – Житомир., 1911. – Т. 6. – С. 19-58. Библиогр.: 79 назв.

1912

• Месторождения строительных камней в Луцком уезде Волынской губернии. – Житомир, 1912. – 335 с. Библиогр.: 90 назв.
• Карстовые явления и самобытные артезианские ключи в Волынской губернии. Ст. 2-ая. Провалы почвы на побережьях рек Стохода, Стыри и Горыни.//Труды общества исследователей Волыни. – Житомир, 1912. – Т. 8. – С. 79-125. Библиогр.: 56 назв.
• Послетретичные озера в северной полосе Волынской губернии.//Труды общества исследователей Волыни. – Житомир., 1912. – Т. 10. – С. 5-282, карта. Библиогр.: 339 назв.

1913

• Орографический очерк Центрального и Южного Полесья. – М., 1913. – 108 с, черт. Библиогр.: 132 назв.
• Геологический очерк Ровенского уезда Волынской губернии. (Краткий предварительный отчет об исследованиях 1913 года).//В кн.: Предварительный отчет Волынскому Губернскому Земскому Собранию об организации, исполнении и результатах почвенных исследований Волынской губернии произведенных летом 1913 г. – К., 1913. – С. 1-22.
• К вопросу об урегулировании р. Случи.//Известия Волынского губернского земства. – Житомир, 1913. – № 23.
• О школьных музеях ив Волыни.//Известия Волынского губернского земства. – Житомир.,1913. – № 29.
• Отсталость Полыни.//Известия Волынского губернского земства.– Житомир.,1913. – № 24.

1914

• Задачи и пределы географии. Вступ. лекция, прочитанная в Ун-те св. Владимира 13 сентября 1913 года. – Житомир, 1914. – 23 с. (Приложение к 7 тому трудов общества исследователей Волыни).
• Артезианский колодезь в м. Тучине Волынской губ Ровенского уезда.//Труды Геологического комитета. Новая серия. – 1914. – Вып. 77. – С. 283-284.

1915

• Материалы по исследованию почв и грунтов Киевской губернии. Геологический очерк Васильковского и Уманского уездов Киевской губернии. (Предварительный отчет о геологических исследованиях, произведенных по поручению Киевской земской управы в 1913 году). – Одесса, 1915. – Вып. 2. – 22 с.
• Из геологии г. Житомира. Разрез долины р. Тетерева. – Житомир, 1915. – 16 с. Библиогр.: 53 назв.
• Відбиток з Трудов общества исследователей Волыни. – Житомир, 1915. – Т. 7. – С 47-62. Антропогеографические этюды по Волыни. 1. Плотность населения, людность и размеры поселений по физ.-географическим зонам Волынской губ.//Труды общества исследователей Волыни. – Житомир, 1915. – Т. 13. – С. 79-128, табл.
• Волынь в архейскую эру. Краткое изложение доклада.// В кн.: Отчет о деятельности общества исследователей Волыни и Волынского центрального музея за 1913 г. – Житомир, 1915. – С. 95-96.
• Географические причины нашествия варваров.(Актовая речь, произнесенная в Университете св. Владимира 25 января 1915 г.).//Университетские известия. — Киев, 1915. – № 7. – С. 1-40.
• Географические причины нашествия варваров.//Землеведение – [Москва], 1915. – кн. 1-2. – С. 1-18.
• Геологический очерк Луцкого уезда, Волынской губернии.//В кн.: Предварительный отчет Волынской губернской земской управы о почвенно-геологических исследованиях Волынской губернии произведенных летом 1914 года. – К., 1915. – С. 1-10.
• Древнейшая добывающая промышленность на Волыни. (Разработка горных пород Овручского уезда в каменном веке и на заре русской истории, в IX—XI веках).//Труды общества исследователей Волыни. – Житомир, 1915. – Т. 11. – С. 167-198. Библиогр.: 38 назв.
• Заметка о базальте и третичных песчаниках Луцкого уезда.//Труды общества исследователей Волыни. – Житомир, 1915. – Т. 7. – С. 101-113.
• К вопросу о водоснабжении г. Луцка. Краткое изложение доклада.// В кн.: Отчет о деятельности общества исследователей Волыни и Волынского центрального музея за 1913 год. – Житомир, 1915. – С. 88-89.
• Новый кряж Овручского песчаника. Краткое изложение доклада.//В кн.: Отчет о деятельности общества исследователей Волыни и Волынского центрального музея за 1913 год. – Житомир, 1915. – С. 79-80.
• О валунных отложениях северо-восточной части Овручского уезда. Краткое изложение доклада.// Отчет о деятельности общества исследователей Волыни и Волынского центрального музея за 1913 год. – Житомир, 1915. – С. 90-91.
• О месторождениях фосфоритов в Минской губернии.//Вестник Минского губернского Земства. – Минск, 1915.
• О некоторых неправильных географических терминах.//Землеведение.– [Москва], 1915. – кн. 1-2 – С. 54-57.
• О некоторых торфяниках Минской губ. //Вестник Минского губернского земства. – Минск, 1915.
• О разведках в с. Полице и близ с. Журавичей Луцкого уезда. [Сообщение].//В кн.: Отчет о деятельности общества исследователей Волыни и Волынского центрального музея за 1913 год. – Житомир, 1915. – С. 92.
• О школьных музеях.//Вестник Минского губернского земства. – Минск, 1915.
• Побережье реки Льны. (Географ. и геолог. описание).//Труды общества исследователей Волыни. – Житомир, 1915. – Т. 13. – С. 13-77.
• Послеледниковые барханы северо-восточной части Овручского уезда. Краткое изложение доклада.//В кн.: Отчет о деятельности общества исследователей Волыни и Волынского центрального музея за 1913 год. – Житомир, 1915. – С. 91.

1916

• Геологический очерк Минской губ. – Витебск, Изд. Минск, губ. земства, 1910. – Вып. 1. – 343 с.
• Карта-справочник строительных материалов по западному фронту. Лист 16 и прилегающие части 7 и 30 листов. (Луцк — Ковель — Пинск — Овруч). –Пг., Изд. Ком-та военно-техн. помощи, 1916. – 31 с.
• Карта-справочник строительных материалов по западному фронту. Листы 30 н 31 (Мозырь — Киев — Тараща). – Пг., Изд. Ком-та военно-техн. помощи, 1916. – 19 с.
• Безвозвратно гибнущие минеральные богатства России.//Рудный вестник. – Москва, 1916. – № 4. – С. 184-185.
• Более глубокие буровые скважины но соседству с бассейном р. Птичи.//Материалы по исследованию рек и речных долин Полесья.– К., 1916. – Вып. 1. – С. 83-88.
• Геологический очерк Владимир-Волынского, Ковельского и Овручского уездов Волынской губ.//В кн.: Предварительный отчет Волынскому губернскому земскому собранию о почвенно-геологических исследованиях Волынской губернии произведенных летом 1915 года. – К., 1916. – С. 29-59.
• О происхождении неолитической культуры.//Русский Антропологический журнал. – Москва, 1916. – № 1-2.
• Об утилизации богатств нашего и рая.//Киевская мысль – К., 1916. – № 279.
• Отчет (I географической экскурсии со студентами на озера Баскунчак и Элтон в 1916 году.//Университетские известия. – К., 1916. – № 7. – С. 1-32, илл. Библиогр.: 37 назв.
• Отчет (I географической экскурсии со студентами на озера Баскунчак и Элтон в 1916 году.//Землеведение. – К.,1916. – кн. 3-1. – С. 42-75.
• Предварительный отчет об исследовании образцов, добытых из буровых скважин по р. Птичи Бобруйского и Игуменского уездов Минском губ.//Материалы по исследованию рек и речных долин Полесья. – К., 1916. – Вып. 1. – С. 49-82.
• Предварительный отчет по исследованию образцов, добытых из буровых скважин в побережьи р. Брагинки.//Материалы по исследованию рек и речных долин Полесья. – К., 1916. – Вып. 1. – С. 234-244.

1917

• Отчет о географической экскурсии со студентами на озера Баскунчак и Элтон в 1916 году. – К., 1917. – 32 с, илл. Библиогр,: 37 назв.
• Предварительный отчет об исследовании образцов, добытых из буровых скважин по р. Птичи, Бобруйского и Игуменского уездов Минской губернии.//Материалы по исследованию рек и речных долин Полесья. – К., 1917. – С. 234-244
• Месторождения торфа в Минской и Волынской губерниях с геологической точки зрения.//В кн.: Труды совещания по торфу и бурому углю (14-17 февраля). – К., 1917. – Ч. 2. – С. 1-19.
• Новый способ добывания электрической энергии в Киеве.//Киевская мысль. — К.,1917. – № 212.
• Областной украинский естественно-исторический и сельскохозяйственный музей в Киеве. //Киевская мысль — К., 1917. – № 109.

1918

• Підземні води України.//«Праця». – К., 1918. – 32 с.
• Український янтар (бурштин).//«Праця». – К., 1918. – 14 с.
• Бібліографічний спис літератури по громадській медицині, гігієні, санітарії, по бальнеології, курортам та народній медицині України.//Збірник Медичної секції Українського наукового товариства в Киеві. – К., 1918. – кн. 4. – С. 109-133.
• Вивчення української природи.//Вісник народного міністерства земельних справ. – К., 1918. – № 3. – С. 38-39.
• Завдання і діяльність природо-історичного відділу Міністерства земельних справ.//Вісник народного міністерства земельних справ. – К.,1918. – № 2. – С. 23-25.
• Проект программы географии Украины для средних учебных заведений, для старших классов средних учебных заведений, для преподавателей средних учебных заведений.//Материалы к вопросу о преподавании предметов украиноведения в учебных заведениях. – К., Издание учебного округа. – 1918. – С. 22-34.
• Рец.: Отзыв о диссертации В. Дубянского «К петрографии Эльбруса» (по поручению физико-математ. факультета).//Университетские известия. – К.,1918. – № 3-4. – С. 10-13.

1918-1919

• Бібліографічна справа на Україні.//Вісник Природничої секції Українського наукового товариствава у Києві. – К., 1918-1919. – Т. 1., дод. – С. 5, 13.
• Геологічні здобутки природи України.//Вісник Природничої секції Українського наукового товариства у Києві. – К., 1918-1919. – Т. 1, дод.. – С. 5, 14.
• Музейна справа на Україні.//Доповідь на 1-му з'їзді природників на Україні 3 серпня 1918 р.//Вісник Природничої секції Українського наукового товариства у Києві. – К., 1918–1919. – Т. 1, дод. – С. 4, 13.
• Про білий вугіль на Україні.//Вісник Природничої секції Українського наукового товариства в Києві. – К.,1918-1919. – Т. 1. –Вип. 1. – С. 4-15.

1919

• Земна кора.//Всеукраїнський кооперативний видавничий союз. – К., 1919. – 16 с.
• Олівець. (Нарис з історії культури). – К., «Дніпросоюз», 1919. – 16 с. (Популярно-наукова бібліотека. № 1).
• Від Єгипту до України.//Вісті Природничої секції Українського наукового товариства. – К.,1919. – Т. 1. – Вип. 2. – С. 48-52.
• Друмліновий краєвид на Україні.//Вісті Природничої секції Українського наукового товариства. – К.,1919. – Т. 1. – Вип. 3-4. – С. 83-88.
• Життєпис В.І. Липського. //В кн.: Протоколи засідань Фізично-математичного відділу УАН в Киеві за 1918 рік. – К. 1919. – С. 69-70.
• Записка про утворения кафедри географії в Українській Академії наук у Києві.//Збірник праць комісії для вироблення законопроекту про заснування Української Академії наук у Києві. – К., 1919. – С. 31-32.
• Згаслі вулкани України. //В кн.: Перший піврік існування УАН в Києві та начерк її праці до кінця 1919 р. – К., 1919. – Дод.: Звідомлення про діяльність УАН. – С. XXII-XXIII.
• Здання про наукові праці В.I. Липського.//В кн.: Протоколи засідань Фізично-математичного відділу УАН у Києві. 1918 рік. – К., 1919. – С. 71-72.
• У справі геологічної термінології.//Вісті Природничої секції Українського наукового товариства. – 1919. – Т. 1. – Вип. 2. – С. 78.

1920

• Український мамут. (Статті та розвідки.)//Нариси з природи України. – К., Всеукр. кооп. видав. союз., 1920. – Вип. 1. – С.3-16 (Бібліотека природознавства).
• Український янтар (бурштин). (Статті та розвідки).//Нариси з природи України. – К., Всеукр. кооп. видавн. союз., 1920. – Вип. 1. – С. 17-21.
• Мандрівні вогнайки (блимавки). (Статті та розвідки.).//Нариси з природи України. – К., Всеукр. кооп. видав. союз., 1920. – Вип. 1. – С. 28-38.
• Фосфоритові копальні. (Статті та розвідки.).//Нариси з природи України. – К., Всеукр. кооп. видавн. союз., 1920. – Вип. 1. – С. 39-45.
• Медоборські гори. (Статті та розвідки.).//Нариси з природи України. – К., Всеукр. кооп. видавн. союз., 1920. – Вип. 1. – С. 46-54.
• Кремінецькі гори. (Статті та розвідки.).//Нариси з природи України. – К., Всеукр. кооп. видавн. союз., 1920. – Вип. 1. – С. 55-68.
• Берестовецький вулкан. (Статті та розвідки.).//Нариси з природи України. – К., Всеукр. кооп. видавн. союз., 1920. – Вип. 1. – С. 69-99.
• Знамените озеро Свитязь. (Статті та розвідки.).//Нариси з природи України. – К., Всеукр. кооп. видавн. союз., 1920. – Вип. 1. – С. 100-111.
• Легенди про Свитязь. (Статті та розвідки.).//Нариси з природи України. – К., Всеукр. кооп. видавн. союз., 1920. – Вип. 1. – С. 112-115.
• Українські яри, їх розвиток, життя та діяльність. (Статті та розвідки.)//Нариси з природи України. – К., Всеукр. кооп. видавн. союз., 1920. – Вип. 1. – С. 116-127.
• Культ лісів колись і тепер. (Статті та розвідки.)//Нариси з природи України. – К., Всеукр. кооп. видавн. союз., 1920. – Вип. 1. – С. 128-142.
• Білий вугіль на Україні. (Статті та розвідки.)//Нариси з природи України. – К., Всеукр. кооп. видавн. союз., 1920. – Вип. 1. – С. 143-155.
• Підземні води України. (Статті та розвідки.)//Нариси з природи України. – К., Всеукр. кооп. видав. союз., 1920. – Вип. 1. – С. 156-187.

1921

• Белый уголь на Украине.//Советское строительство. – 1921. – № 1.
• Повний текст статті див. в кн.: Нариси з природи України. –К., 1920.– Вип. 1. – С. 143-155.
• До боротьби з голодом. (Кустарне використання мінерального угноєння на Україні).//Вісті Київського губернського Виконавчого комітету. – К., 1921., 2, 4 жовтня; 26 серпня. – № 23; 218, 221; 252, 253.
• Згаслі вулкани України. //Вісник природознавства. – Київ, 1921. – вип. 1.
• Нова гіпотеза про походження неолітичної культури.//В кн.: Збірник Українського наукового товариства на пам'ять X. К. Вовка. – К., 1921. – С. 62-68.
• Нові галузі кустарної (хатньої) промисловості на Україні на підставі її мінеральних багатств. //Більшовик. – 1921, 9 липня, № 401.
• Природні багатства України.//Вісті Київського губернського виконавчого комітету. – К., 1921, 10 квітня – № 8й.
• Природні засоби для кустарного (хатнього) гончарства та керамічної промисловості на Україні.//Вісті Київського губернського виконавчого комітету. – К., 1921, 23, 26 липня. – № 195, 197.

1922

• Підземні води України (Популярний нарис). Катеринослав — Харків, ДВУ, 1922. – 32 с.
• Природна районізація України. Генетична класифікація і розподіл фізико-географічних краєвидів України на підставі геологічної їх еволюції. – К., Наркомземсправ, 1922. – 80 с., Іл., карта. Також.— Матеріали для районізації України. – К.,1922. – Т. 1 – С. 1-79.
• Геологія на допомозі селянству та робітництву.//Наука на Украине. – К., 1922. – № 4. – С. 17-19.
• Кавказька красуня азалея (Агаіеа роntіса) на Україні, її минуле, сучасне та майбутність.//Наука на Украине. – К.,1922. – № 4. – С. 143-150.
• Природні багатства Київщини, як об'єкт праці с.-г. кооперації.// Доповідь на губернському з'їзді представників с.-г. кооперації, 11 грудня 1922 р. – К., Бюл. «Губсельсоюзу», 1922. – № 1. – С. 14-15.
• Про походження неолітичної культури. //Наука на Украине. – К., 1922. – № 3. – С. 17-25.

1923

• Словечансько-Овруцький кряж та узбережжя ріки Славечини. (Геологічний та геоморфологічний опис).//Труди Фізико-математичного відділення ВУАН. – К., 1923. – Т. 1. – Вип. І. –71 с.
• Словник геологічної термінології (Всеукраїнська Академія наук. Інститут наукової мови. Природничий відділ)./ Матеріали до української природничої термінології та номенклатури. – К., ДВУ, 1923. – Т. 2. –211 с. Бібліогр.: 77 назв.
• Як повстала наша земля. – К., ДВУ, 1923. – 55 с., іл. (Науково-популярна бібліотека). Також рос. мовою.
• Артезійське зрошення як могутній засіб боротися з посухою на Україні і умови його практичного здійснення. //Вісник сільськогосподарської науки. – К., 1923. – Т. 2. – С. 252-250.
• Велетенські казани на Україні.//Записки Фізико-математичного відділу ВУАН. –К., 1923. – Т. 1.– Вип. 1. – С. 23-30, іл. Бібліогр.: 56 назв.
• З подорожі по Київщині. Пішки по середньому узбережжю Тетерева. Коростишів та його околиці. Трахтемирівські таємниці //Червоний шлях. – Харків, 1923. – № 4-5. – С. 110-159;– № 6-7. – С. 130-145.
• Минуле, сучасне і майбутнє українських пісків.//Вісник сільськогосподарської науки. –К., 1923. – Т. 2. – С. 7-12.
• Пекуча потреба геології на Україні. Бюлетень геологічної секції ВУАН.//Українські геологічні вісті. – К.,1923. – Т. 1. – С 10—11.
• Перспективы артезианского орошения на Украине.//Пролетарская правда. – К., 1923, 19 января. – № 16.
• Природні багатства України. //Пролетарская правда. – К., 1923, 19 июля.
• Сліди колишніх гейзерів в українському Поліссі.( Наукові записки.)//Орган. н.-д. кафедри. –К., 1923. – Т. 1. – С. 1-5. Бібліогр.: 14 назв.
• Тіні забутих предків.// Більшовик. – Москва.,1923, 25 вересня. – № 216.
• Ред.: Записки Фізико-математичного відділу ВУАН.//Українські геологічні вісті. – К., 1923. – Т. 1. – Вип. 1. Член редакції.
• Ред.: Труди Фізико-математичного відділу Української Академії наук.//Українські геологічні вісті. – К., 1923. – Т. 1. – Вип. 2. Член редакційного комітету.
• Ред.: Бюлетень геологічної секції ВУАН. //Українські геологічні вісті. – К., 1923. – Вип. 1. Член редакційної колегії.

1924

• Катастрофи у всесвіті й на землі, їх природа, ймовірність та передбачення. – К; 1924. – 47 с. (Бібліотека книгоспілки. Серія наук.-попул. літ-ри. № 81).
• Краєвиди України в зв'язку з її природою і людністю.//Червоний шлях. – Харків, 1924. – 136 с, Іл.
• Матеріали для бібліографії мапознавства України. (Ліани, плани, атласи, альбоми, мапознавча література). //Збірник історично-філолог. відділу ВУАН – К., 1924. –Ч. І., № 10. – 63 с.
• Матеріали для сільськогосподарської бібліографії України.//Записки ВУАН – К.,1924. – Вип. 1 – 48 с
• Дещо з старих книжок про Київ і Україну (подорожі Влязіуса і Петцольда).//Україна. – К., 1924. – кн. 3. – С. 98-103.
• Екстрагляціальні річкові ози в Українському Поліссі. Бюлетень геологічної секції ВУАН.//Українські геологічні вісті. – К., 1924. – № 2. – С. 31-32.
• Здобутки природничого обслідування України за останні десять років (1914 -1924).//Україна. – К., 1924. – кн. 1-2. – С. 110-120. Бібліогр.: 95 назв.
• Нариси досягнень української науки за часи революції. (Досягнення в царині геології та мінералогії).//Вісник сільськогосподарської науки. – К., 1924. – Т. 2. – Вип. 7-9. – с. 14- 23.
• Новини російської літератури про походження лесу. Бюлетень геологічної секції ВУАН //Українські Геологічні вісті. – К., 1924. – Вип. 2. – С. 31.
• Нові праці про походження лесу в західноєвропейській і американській літературі. Бюлетень геологічної секції ВУАН //Українські Геологічні вісті. – К.,1924. – Вип. 2. – С. 28-30.
• Ред.: Записки фізико-математичного відділу ВУАН. – К., 1924. –Т. 1. – Вип. 2. Член редакційного комітету.
• Ред.: Труди фізико-математичного відділу ВУАН. – К, 1924. –Т. 1. – Вип. 3. Член редакційного комітету.
• Ред.: Українські геологічні вісті. Бюлетень геологічної секції ВУАН. – К. 1924. – Вип. 2. Член редакційної колегії.

1925

• Геологические исследования на территории бывшей Минской губ.//Госплан БССР. – Витебск, 1925. – Вип. 2. – 362 с.
• Кам'яні будівельні матеріали Київщини.//Труди фізико-математичного відділу ВУАН. У співавторстві з К. К. Симинським. – К., 1925. – Т. 1. – Вип. 6. – 112 с.
• Копальні мікрофауни України, їх геологічна вага і методи їх дослідження.//Труди фізико-математ. відд. ВУАН. – К., 1925. – Т. І. – Вип.8., Ч. І – 824 с, 42 табл. Бібліогр.: 94 назв.
• Родовища залізної руди та керамічних матеріалів в Листвинському районі на Овруччині. //Труди фізико-математ. відд. ВУАН. – К., 1925. – Т. І. – Вип. 7 – 50 с.
• Узбережжя ріки Жерева. (Геолог. та геоморфолог. опис). //Труди Фізико-математ. відд. ВУАН.). – К., 1925. – Т. І. – Вип. 6. – 43 с.
• Узбережжя ріки Уборті. (Геол. і геоморфолог. опис).//Труди Фізико-математ. відд. ВУАН. – К., 1925. – Т. 1. – Вип. 4. – 222 с.
• Водоспади Рудні Бистрої на Поліссі.//Записки Фізико-математ. відд. ВУАН. – К., 1925. – Т. 1. – Вип. 3. – С. 63-65.
• М'яколовицький кряж Овруцького пісковика. (Геологічний і геоморфологічний опис). //Наукові записки Київ. н.-д. кафедри геології ВУАН – К., 1925. – Т. 3. – Вип. І. – С. 54-57. Бібліогр.: 8 назв.
• Нові геологічні спостереження на Овруччині. Наукові записки.//Геолог – К., Орган Київ, н.-д, кафедри, 1925. – Т. 3. – Вип. 1. – с. 58-65. Бібліогр.: 17 назв.
• Нові свердловини на Київщині.//Наукові записки Київ. н.-д. кафедри геології ВУАН. –К., 1925. – Т. 3. – Вип. 1. –с. 28—53.
• Поліське велике озеро «Князь».//Наукові записки Київ. н.-д. кафедри геології ВУАН. – К., 1925. – Т. 3. – Вип. І. – с. 69-81.
• Ред.: Труди Фізико-математичного відділу Всеукраїнської Академії наук. – К., 1925. – Т. 1. – Вип. 5. Член редакційного комітету.

1926

• Мінералогія і геологія (Для с.-г. ін-тів). //У співавторстві з X. М. Полонським. – К.: ДВУ, 1926. – 227 с.
• Путеводитель экскурсии по Волыни. (Второй Всесоюзний съезд геологов). –К., 1926. – 24 с., табл.
• Нові шляхи геологічного дослідження України.//Наука на Україні. – К., 1926. – [№ 1]. – с. 21-26.
• Передісторична природа Києва. (Геологічне минуле території Києва за четвертинного періоду).//В кн.: Київ та його околиці в історії і пам'ятках. – К., 1926. – С. 25-32.
• Причини так званих «наступів Азійських варварів» на Європу.//В кн.: Первісне громадянство та його пережитки на Україні. – К., І926. – Вип. 3. – С. 3-25. Бібліогр. 122 назви.
• Узбережжя ріки Вужа (у середній його течії). Геологічний і геоморфологічний опис.//Наукові записки Київ. н.-д. кафедри геології ВУАН. – К., 1926.– Т. З. – Вип. 2. – С. 109-158. Бібліогр.: 92 назви.

1927

• Загальне землезнавство.//Підручник для вищих шкіл і для самоосвіти. – Xарків, ДВУ, 1927. – 496 с, іл., карта.
• Геологія. Бібліографічний огляд за 1926 рік.//Україна. – К., 1927. – кн. 5. – С. 126-128.
• Лиха землетрусів.// Життя і революція. – К.,1927. – № 12. – С. 338-341.
• Прекрасні мрії та дійсність радянського будівництва. (Про Дніпрельстан).//Життя і революція. – К.,1927. – № 3. – С. 352-356.

1928

• Передісторична природа Чернігівщини. (Геологічне минуле території Чернігівщини за четвертинного періоду). Огляди, розвідки, матеріали.//В кн.: Чернігів і північне Лівобережжя. К., 1928. – С. 1-16.
• Який мусить бути пам'ятник на могилі Т.Г.Шевченка. (Відповідь на анкету Шевченківського комітету).//Культура і побут (дод. до газ. «Вісті»). – К., 1928, 30 грудня. – № 51.
• Ред.: Кльований Л. Географічний атлас України. Географічну номенклатуру ред. А. Кримський. – К., ДВУ, 1928. – 8 с., 15 кольорових карт. В числі редакції.
• Ред.: Матеріали до української природничої термінології та номенклатури. – К., ВУАН. 1928. – Т. 6. - Словник зоологічної номенклатури. Ч. І-3.; –Т. 7.– Список ботанічної номенклатури. Від природничого відділу П.Тутковський.

1929

• Академік Павло Тутковський (автобіографія). 1858-1928.– К., 1929.– 20 с., портр. (Всеукр. Акад, наук).
• Краєвиди України. Науково-популярний нарис. –Xарків, ДВУ, 1929. – 48 с, іл., карта.
• Покажчик головнішої літератури про підземні води на Україні та почасти на суміжних просторах н зв'язку з геологічною літературою взагалі.– К., 1929. – 99 с. (Вісті п.-д. Ін-ту водного госп-ва України. Т. З, вип. 2. Мат-ли до гідрогеології України. Т. 1, вип. 2). [У співавторстві.]

1931

• До питань про вік поверхів лесу та похованих ґрунтів України. Монографія// В кн.: Праці Українського науково-дослідного геологічного інституту. –К., 1931. – Т. 4.